Ложка меду замінить таблетки, пасіка – дорогий курорт

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
23.05.2015
Хіти: 6677

У травневу пору, коли рясно зацвіли дерева і квіти, розпочинається збір першого меду. Активно стали до роботи бджоли – шукають медоносні рослини й обробляють перші партії нектару. Взялися до праці й пасічники. Кажуть, що тепер займатися бджільництвом важче, ніж раніше, та й не дуже вигідно через низьку ціну мед. Але пасічництво так легко не відпускає – це тиха пристрасть на усе життя.

 

Бджіл підгодовують «тістечками» і сиропом

Михайло Бойчук з Теребовлі – пасічник у четвертому поколінні. Прадід, обидва діди і батько тримали бджіл.

- Мій дід мав велику пасіку – близько сотні вуликів, мед збирали бочками, - розповідає пан Михайло.

Зараз у чоловіка невелика пасіка – десять вуликів.

- Колись поля не кропили хімією, землі були засмічені гірчицею, різнотрав’ям, будяками, росло багато буркуну, фацелії  – з цих рослин бджоли приносили мед. Зараз кількість медоносів зменшується, а бджоли не хочуть сідати на оброблені пестицидами культури. Тому й меду стає менше, і займатися пасічництвом менш вигідно, бо продукти бджільництва порівняно дешеві. Шкодять орієнтації комах у просторі і мобільні мережі, у нас це ще так не відчувається, а в більш розвинутих технічно країнах уже є така проблема, - каже пасічник.

Сезон роботи бджоляра починається навесні. Коли температура повітря в тіні більша, ніж 12 градусів, пан Михайло робить ревізію своїх вуликів: перевіряє їх стан, оглядає черву (личинки бджіл). Бджолосім’ї підгодовує, щоб вони виводили більше потомства. Адже комахи регулюють свою чисельність: якщо є корм, відкладають більше личинок. Пізніше слід проконтролювати, чи не забагато трутнів хочуть розвести старі бджоли-матки.

У літню пору вулики вивозять у поля – поближче до культур, які цвітуть, можна кочувати зі своєю пасікою біля садів. Запилення рослин потрібне не тільки, щоб був мед, а й для кращого врожаю культур. Перевезення вуликів – процес складний, цим треба займатися вночі, поки бджілки сплять і надворі прохолодно. На полях бджолярі розкладають палатки або буди, як їх називають, і живуть зі своїм хазяйством на природі. Якщо немає можливості довго перебувати в полі, пасічники організовуються в групи і по черзі стережуть вивезені вулики. Сезон збору меду, розповідає Михайло Ярославович, триває до вересня. Але останні партії зібраного бджілками меду пасічники не викачують – залишають комахам на зиму. Перед зимівлею пасічники перевіряють, наскільки сильною є бджолина сім’я і чи вистачить їй корму. Якщо ні, підгодовують комах цукровим сиропом, роблять їм «тістечка» з цукрової пудри і перги (квітковий пилок, який на лапках приносять бджоли). Забирати весь мед і повністю переводити комах на сироп не можна, бо тварини ослабнуть. Зимують вулики надворі, якщо вони утеплені, або у приміщеннях. Взимку бджолярі прослуховують вулик і за  реакцією бджілок на стук перевіряють, чи вистачає їм їжі.

Мед буває різним на вигляд і смак

Перший мед комахи виробляють з нектару весняних квітів, цвіту плодових дерев, ріпаку і навіть квіток каштанів. З ріпаку отримують мед білого кольору, який швидко твердне, з каштанів солодкий продукт на вигляд прозорий з червонуватим відтінком. У липні збирають мед із цвіту липи – прозорий, жовто-коричневий. Потім черга гречаного меду, він темно-коричневого кольору. Мед з акації – світло-жовтий або взагалі безбарвний. У районах, де росте соняшник,  бджілки охоче збирають нектар з цієї рослини, він, як і ріпаковий, швидко кристалізується, на вигляд – жовто-золотистих відтінків. На зимівлю бджолам найбільше підходить гречаний мед, бо комахам важко споживати надто тверді сорти. Вважається, що у темному меді більше корисних мінеральних речовин, ніж у світлому, зокрема заліза, магнію, міді. Але на смак такі сорти дещо терпкіші, тоді як світлий мед ніжніший.

Зібравши з рослин нектар, бджоли обробляють його - відфільтровують воду, додають ферменти, потім запечатують воском у стільниках, там нектар дозріває і перетворюється на мед. Також маленькі трудівниці приносять на лапках пергу, виробляють віск, для потомства продукують маточне молоко. Пасічники вичавлюють мед з рамок зі стільниками за допомогою спеціального пристрою – медогонки. Спочатку солодкий делікатес рідкий і тягучий, з часом гусне.

Кожна крапля меду – це важка копітка праця багатьох бджіл. Живуть комахи недовго. Ті, які інтенсивно збирають мед, можуть вмирати за півтора місяця, у них швидко зношуються крила і витрачаються сили через інтенсивну працю. Бджолам, які залишаються зимувати, пощастило більше, їхнє життя може тривати до півроку.

Усі продукти бджільництва дуже корисні для людини. Мед, окрім того, що є джерелом корисних речовин, застосовується для лікування внутрішніх органів, хвороб шкіри, ран, очей, при алергіях, нервових розладах. Цілющі властивості бджолиних продуктів використовуються у косметології.

Михайло Бойчук любить їсти мед уприкуску з чаєм або використовувати замість цукру. Але застерігає: не можна розчиняти цей продукт у гарячій воді, лише в теплій. При високих температурах руйнуються корисні речовини. Також слід набирати мед з посудини тільки чистою ложкою, якщо на ній буде слина, продукт скисне.  Мед бажано зберігати у темному сухому місці. Сонячні промені, як і низькі температури холодильника, негативно впливають на якість цього продукту. Також мед треба щільно закривати, бо він швидко вбирає сторонні запахи і пил. Відмовтеся від оцинкованої і мідної тари, бо мед вступить з цими елементами в хімічну реакцію. Бажано зберігати солодкий продукт не більше року, бо поступово він втрачає свої поживні властивості.

У бджіл можна повчитися дисципліни та акуратності

- Бджільництво – це заняття для душі, улюблена справа, як для когось риболовля чи мисливство. Особливо добре на пасіці літніми вечорами, коли гудуть бджоли і в повітрі чути приємний запах меду, воску. Це заняття заспокоює нерви і підтримує здоров’я, навіть помірні укуси бджіл приносять користь, - каже пан Михайло.

У народі пасічництво вважали святою справою, а комахи-трудівниці з давніх-давен мають особливу шану. Це й не дивно, адже процес створення меду – справжнє чудо, якого ми не помічаємо. Коли дивимося, як навколо квітки крутяться бджілки, навіть не здається, що ця малеча настільки трудолюбива. Щоб назбирати сировини на 1 кілограм меду, бджола має відвідати близько 10 мільйонів (!) квітів. Якщо квіти знаходяться на відстані 1,5 км від вулика, бджола має пролетіти 360-460 тисяч кілометрів – приблизно 10 разів облетіти землю по екватору.

- Бджоли дуже розумні і чистолюбиві, у них є своя ієрархія, ці комахи добре працюють командою, - каже Михайло Ярославович. – До прикладу, якщо у вулику стає тісно, стара матка збирає навколо себе бджіл, кожна з них набирає в ротик меду, щоб мати що їсти, і гурт залишає домівку для молодої матки. Тоді рій шукає, де б поселитися, може сідати на кущі, дерева. Пасічники збирають бджіл рійницею і переселяють у новий вулик. Сімейство може само контролювати кількість трутнів, якщо їх забагато, трудівниці «виселяють» нероб із вулика.

Бджолині сім’ї знають принципи розподілу праці. Молоді комахи спочатку працюють у вулику, а потім летять по нектар. Є бджілки-сторожі, які «чергують» біля льотка.

Комашки чутливі до погоди, тому краще не відкривати вулика, коли збирається на дощ чи у вітряну погоду. Пан Михайло робить огляд, коли гарна сонячна погода і бджоли зайняті своїми справами – їм не до кусання. Не люблять вони різких запахів, у тому числі поту. Якщо під гарячу руку трапиться п’яний – буде біда – трудівниці не люблять запаху алкоголю і проведуть «профілактику» укусами. Вони відчувають і емоційний стан людини, яка поруч.

Бджілки дуже вимогливі до чистоти: самі чистять комірки, в яких матка відкладає яйця. Взимку чистюхи не випорожняються, накопичуючи кал у кишечнику. Пан Михайло розказує, що у випадку, коли до вулика залізе миша, бджоли вбивають її і покривають воском. Таким чином розумники зупиняють розкладання трупа.

Бджільництво потребує підтримки

До речі, підраховано, що кожна сьома тонна меду, який виробляється у світі, – українська. Наша країна виробляє найбільше у Європі меду, а у світі посідає п’яте місце після Китаю, Індії, Аргентини та США. Важко точно підрахувати, скільки меду щороку виробляється у нашій країні, за приблизними даними - понад 70 тис. тонн. Переважна маса солодкого продукту народжується на приватних господарствах (97-98%), решта - на сільськогосподарських підприємствах. Нині вважається, що в Україні є   близько 3-х мільйонів бджолиних сімей.

На Тернопільщині, за офіційними даними департаменту агропромислового розвитку ОДА, за минулий рік було зібрано 879 тонн меду. Лідерами «медової галузі» є Бучацький та Збаразький райони. Міністерство агрополітики вирішило зайнятися підтримкою бджільництва – при цій структурі створюють робочі групи, які займатимуться питаннями розвитку галузі. До цієї праці долучаться і представники департаменту АР Тернопільської облдержадміністрації. Пропозиції щодо розвитку бджільництва і звіт про стан галузі чекають від кожної області. Всеукраїнське братство бджолярів України звертає увагу на законодавче врегулювання співпраці бджолярів і аграріїв щодо опилення с/г культур. За приклад беруть США, де фермери платять пасічникам за запилення їхніх культур, ці гроші становлять більшість доходу бджоляра. Але така співпраця не прописана в нормативних документах, і слабо віриться, що найближчим часом аграрії будуть готові витрачати додаткові кошти. Особливу увагу, кажуть експерти, слід звернути на втрату медоносів і

профілактику  отруєння бджіл пестицидами під час обробки посівів. Тому пасічники вимагають заборонити вирубки акацій, лип і прописати в законі  чітку процедуру відповідальності при обробці культур хімічними засобами.

Адже чим більше «хімії» використовують для вирощування культур, тим більше страждають комахи-трудівниці. У світі кількість бджіл на рослинах, які потребують запилення, за останні десятиліття стрімко зменшується. Такі тенденції можуть мати серйозний негативний вплив на вирощування с/г культур. Сподіваємось, в Україні не лише на словах підтримають смугастих комах і ми матимемо багато меду та гарні врожаї.

Олена Бойчук («Номер один»)