Петро Гадз: «У доброго керівника господарство працює, як годинник!»

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Таємниця його успіху – це самовіддача та системність у роботі. Прогресивний аграрій, активний депутат Тернопільської обласної ради, Герой України, Петро Гадз в ексклюзивному інтерв’ю «Номер один» розповів про нові проекти, поділився своїм графіком роботи та окреслив перспективи сільського господарства на Тернопільщині. Отож…

 

Аграріям пропонують «дорогі» кредити

– Петре Івановичу, не секрет, що українське село зараз живе за рахунок саме аграрного сектора. Скажіть, скільки робочих місць Ваше господарство налічує сьогодні?

- Важко назвати точну цифру, адже у нас багато залежить від погоди та сезону. Якщо аналізувати зимовий період, то у нас 1000-1200 чоловік працюють стабільно. Якщо ж рахувати за сезон, то ця кількість збільшується в декілька разів.

- Ваше господарство одне з небагатьох в області, яке займається благодійністю. В умовах неоголошеної війни та кризи як вдається знаходити ресурс на допомогу людям?

- Так, ми намагаємось по мірі можливості допомагати, чим можемо. Хоча, дійсно, зараз аграріїв поставили у досить важкі рамки. Ми, звісно, заробляємо кошти самі, та, разом з тим, змушені користуватися послугами комерційних банків. На жаль, у банках зараз ситуація доволі не просто, а тому їх гроші коштують дуже дорого. 22-24% - ставка по кредиту для аграріїв, плюс комісія, страховка... Насправді, це величезний тягар. Розумієте, бізнес рахується успішним тоді, коли за п’ять років ти повертаєш вкладений ресурс. А в нас, враховуючи високу ставку за кредит, ти за п’ять років маєш відробити те, що вклав, так ще віддати «тіло» кредиту під великі відсотки. Тобто покладається надзвичайно важке фінансове навантаження на аграріїв. Це фактично є основним чинником, який зараз стримує сільськогосподарських виробників вкладати кошти у будівництво, більше допомагати населенню тощо. А без кредитів ми, на жаль, обійтись не можемо, бо якісне закордонне обладнання здебільшого купується за шалені гроші (у валюті). І хочеш ти чи не хочеш, за нього потрібно платити. Якби у нас була відсоткова  ставка  як, приміром, у Німеччині (1-1,5% в рік), то, звісно, ми могли б зробити в 10, а то і в 30 разів більше, ніж зараз…

- От, власне, про відсоткову ставку для аграріїв... Держава щороку «хизується» тим, що готова компенсувати частину витрат по кредиту. Наскільки це реальна допомога?

- Так, вона реальна, але, як на мене, мала б діяти трішки по-іншому. Якщо держава каже, що якусь частину витрат на відсоткову ставку бере на себе, то нехай вона напряму сплачує цю допомогу комерційному банку. Це було б логічно. А що ми маємо на практиці? От, приміром, ви взяли мільйон гривень у кредит під 24% .Держава каже, що 9% вам компенсує. Але ж гроші ви берете в банку сьогодні, а в кінці місяця якусь частину вже потрібно віддавати. Натомість держава, до прикладу, спромоглася лише в кінці року частково відшкодувати те, що вам обіцяла. Це неправильно!  Якщо ж держава дійсно хоче допомогти аграріям, то достатньо одразу давати нам меншу ставку по кредиту і не доведеться нічого відшкодовувати.

«Одна корова здатна «прогодувати» 16 чоловік

- «Бучачагрохлібпром», який Ви очолюєте, віднедавна активно займається  молочним скотарством. Наскільки ця галузь зараз є рентабельною та необхідною в розрізі сільського господарства України?

- Знаєте, німці кажуть, що одна корова здатна «прогодувати» 16 чоловік. Адже хтось її доглядає, хтось заготовляє корми, хтось працює на м’ясокомбінаті і т.д. І в кінцевому результаті продукт потрапляє до споживача. Цікавий ланцюжок, правда ж? А тепер уявіть, що станом на сьогодні у мене 8 тис. 600 голів корів. Помножте цю кількість на 16. Виходить, що понад 137 тис. людей лише від нашого господарства мають роботу або ж дохід. Так, це дійсно важкий бізнес. Може, навіть і найважчий, але ми намагаємось його розширювати, удосконалювати. Ось зараз будуємо ще одну тваринницьку ферму. Думаю, на наступний рік уже вийдемо на цифру 100 тонн молока на добу (сьогодні понад 60 тонн на добу – авт.). Це задача, яку ми ставимо у тваринництві зараз. Мета виправдовує зусилля.

- Чи не плануєте у майбутньому спробувати себе у великій політиці? Тим паче, що Ви маєте багаторічний досвід роботи депутатом рад різних рівнів.

- Для себе я чітко вирішив, що не буду чиновником і не йтиму у велику політику. Це однозначно. Моя задача – творити! Я це вмію і роблю з задоволенням. Створювати робочі місяця, будувати, годувати країну – це моє! Знаєте, коли аграрій заходить, приміром, у парламент Англії, то всі парламентарі стають, бо вважають, що прийшов годувальник. За кордоном, насправді, до сільськогосподарських виробників ставляться з великою повагою, бо розуміють, що на їхніх плечах тримається країна. Тому для мене важливо розвивати сільське господарство на Тернопільщині  і вивести його на належний рівень.

- Які задачі як депутат обласної ради поставили перед собою сьогодні?

- Я голова постійної комісії з питань екології. Першочерговим питанням, яке члени комісії обговорили, це узаконення використання надр на Тернопільщині. Не секрет, що зараз більшість кар’єрів  в області працюють у тіні. Ми ж на засіданні комісії чітко визначились сприяти всім, хто хоче легалізуватись. Достатньо виконати дві прості умови: погодження з боку громади та надання соціального пакета. Все! Як наслідок, на останньому сесійному засіданні ми з 16 дозволів надали 15 (один не мав соціальної угоди з громадою – авт.). Тому всі, хто хоче працювати у цій сфері легально, сплачувати податки в державу, отримає з боку депутатів підтримку та лояльність. Це я можу гарантувати.

Кооператив напротивагу заробіткам

– Як Вам вдається налаштувати своє господарство на системну роботу?

- От перед тим, як ми почали спілкуватися з Вами, в телефонному режимі я говорив зі своїм підлеглим, який завідує питаннями, що стосуються рослинництва. І от він мені доповів, що всі ранні ярі культури завершили сіяти ще десять днів тому, також закінчили посів буряка. Залишається 3-4 дні до завершення посівів кукурудзи та сої. Тобто плюс-мінус до 14 квітня ми повинні повністю завершити всю весняно-польову кампанію. Звичайно, так оперативно було не завжди. Як ми тільки починали розвивати господарство, ще не було стільки техніки, не було чіткої організації праці, напрацьованої інфраструктури. На початках ми закінчували посівну п’ятого, а то й десятого червня. Та коли кожен на своєму місці, знає свої обов’язки, коли працюють спеціалісти, коли все сплановано, коли ти вмієш складати свій бюджет, маєш партнерів, які не підведуть в останній момент, то все працює, як годинник.

– У Вас достатньо щільний графік, як усе встигаєте?

- Так, у мене іноді справи розписані на місяць вперед. От на днях о 5:00 я повернувся з Польщі. Годину поспав, поснідав та поїхав до Тернополя на зустріч. Опісля відвідав психоневрологічну лікарню, куди мене запросив головний лікар на відкриття відділу (допомагав у фінансуванні).  Уже в 17:00  провів одну нараду з підлеглими, потім одразу іншу.  Наступного дня о 7:00 ранку провів нараду по рослинництву. І от зараз спілкуюся з вами (сміється – авт.). Бачили мій графік на цей тиждень? (показує записи в блокноті – авт.). У понеділок я вже в Польщі, у вівторок в Києві, в середу ще в столиці, у четвер спільно з проектантами вилітаю знову в Польщу. І аж у п’ятницю буду вдома. От такий мій графік: колеса, літаки, зустрічі. Та я змушений зараз тримати такий темп. Ми вивчаємо нові технології переробки, тому намагаємось зібрати максимально інформації, щоб потім не помилитися.

- Що нового запланували зробити в цьому році?

- Зараз ми серйозно працюємо над переробкою овочів і фруктів. У цьому році 100- відсотково запустимо технологію сушення (ягоди, чорнослив, груша), займемося виробництвом яблучних чіпсів. Плануємо зайнятись шоковим замороженням фруктів. Та це ще не остаточно, бо залежатиме від того, чи встигнуть нам вчасно поставити обладнання. Вже у наступному році будемо виготовляти соки, пюре, сидр, вино й оцет.

– Ви часто буваєте за кордоном. Як гадаєте, Європа у плані сільського господарства значно попереду України?

- Я так не вважаю. У нас є господарства, які на сьогодні нічим не відстають від європейських. У деяких питаннях навіть українські виробники крокують попереду Європейського Союзу. Однак існує чітка прірва між дрібними господарствами, такими, де люди мають по 3-5 га городу, але не розвиваються. На мою думку, великі аграрні господарства повинні допомагати людям удосконалюватись та вчитись. Приміром, ми створили в Бучацькому районі сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Бучацький екопродукт». Він працює у трьох напрямках: тваринництво, садівництво і ягідництво-рослинництво. Щодо тваринництва, то вже сьогодні заготовляємо молоко від населення у Білявинцях, Осівцях, Бобулинцях, Зеленій, Новоставцях, Пиляві, Мартинівці, Порохові, Соколові та Скоморохах і люди мають від цього велику вигоду. Що стосується садівництва та ягідництва, то ми їздимо по селах і доводимо до людей інформацію, що цього року будемо продавати кілька тисяч саджанців яблунь та малини. Укладаємо з членами кооперативу договори, вони платять за саджанці 40% від вартості, а 60% потім віддадуть яблуками чи ягодами. Тобто допомагаємо людям придбати саджанці, а крім того, будемо вчити їх садити, доглядати за ними. Пізніше в хід підуть вишня, смородина та ряд інших ягідних культур, які користуються попитом. І третій напрямок – рослинництво, тобто вирощування цибулі, картоплі, буряків, моркви, капусти, петрушки та інших овочів і зелені, які будемо заготовляти в людей і заморожувати та сушити. Інакше кажучи, будемо розвивати наші села, аби люди не їздили за кордон, а мали змогу працювати і заробляти на себе вдома.

Тетяна Колеснік, "Номер один"

Інші інтерв'ю


«Аеропорт в Тернополі буде працювати!»
Чи допоможе грузинський досвід тернопільським практикам?
Василь Шкляр: про нову книгу, містику і війну
Головний поліцейський Тернополя Володимир Струк – про перший місяць служби, хабарі та привидів
Владика з Тернополя розмовляє 5-ма мовами!
Петро Гадз: «У доброго керівника господарство працює, як годинник!»
Степан Барна: перший губернаторській рік
Мер Кременця ходить за сіллю до… чемпіона світу!
Лінійний продюсер каналу «Футбол» Галина Стасєва про спорт, футболістів...і їхніх дружин
Омелян Трач – випробуваний жорнами каральних органів радянської влади
Андрій Підлужний: про вкрадені пісні, жінок та містечкове ТБ
Ігор Бокій: «Діаспорний чемпіонат уперше отримав підтримку від Міністерства молоді та спорту»
Чому начальник тернопільської обласної юстиції зняв міліцейську форму?
Як тернопільський водіям зареєструвати авто і скільки це коштує?
Військовий Іван Трофімук: про АТО та життя у полі
WS Templates and WS Extensions by web-shop.in.ua rent a crane by www.tvisa.in.ua and exvator rent.
Travels best Travels best the best for you in www.travels-best.com Travels best the best for you in www.travels-best.com
Аренда крана Киев Аренда автокрана Киев Ирпень Буча Гостомель www.arenda-tehniki.in.ua Аренда автокрана Киев www.arenda-tehniki.in.ua

Відео дня(3)

Розкажіть друзям

Бойкот російським товарам

Юридична консультація


Юридична консультація
WS Templates and WS Extensions by web-shop.in.ua rent a crane by www.tvisa.in.ua and exvator rent.
Travels best Travels best the best for you in www.travels-best.com Travels best the best for you in www.travels-best.com
Аренда крана Киев Аренда автокрана Киев Ирпень Буча Гостомель www.arenda-tehniki.in.ua Аренда автокрана Киев www.arenda-tehniki.in.ua

Відео дня(1)

Відео дня(2)

Новини партнерів

Гороскоп