Олег Сиротюк: «Викладачі дивувалися, як відмінник у навчанні може бути злісним порушником дисципліни»

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Розумний, виважений, інтелігентний, хороший сім’янин. Це далеко не повна характеристика Олега Мирославовича Сиротюка. Такій людині не просто пробитися у владу. Однак, революція гідності перевернула свідомість українського суспільства. Тому не дивно, що до влади приходять нові, незаплямовані обличчя. Одним з них є саме Олег Сиротюк, котрому в.о. Президента України доручив від 2 березня непросту роботу очільника Тернопільської ОДА. Про відомі й невідомі сторінки життя нового керівника Тернопільщини читайте далі.

 

Перший міщанин у родині Сиротюків

– Народився я 18 лютого 1978 року в Тернополі, – почав розмову Олег Сиротюк. – Батьки – уродженці Зборівського району, але працювали в Тернополі. Мати – бухгалтером, тато – інженером. Ми були звичайною селянсько-робітничою сім’єю.

– Чим запам’яталися шкільні роки?

– Навчався у 12-й тернопільській школі, яку закінчив не з медалями, але без трійок. Улюбленими предметами були математика, географія та фізкультура. Неулюблених предметів не було.

– Чим займалися у вільний від навчання час?

– Займався волейболом у ДЮСШ. Їздив на змагання, був призером всеукраїнських турнірів. Загалом зі спортом був на «ти». Пригадую, у 3 класі отримав грамоту за найбільшу кількість (97) віжимань від лавки. Також полюбляв легку атлетику, спортивний туризм,  футбол. Паралельно навчався у художній школі, де нас вчили різних видів творчого й образотворчого мистецтва. Ще й донині у сімейних архівах зберігаються мої малюнки. Крім того, з 1992 року був членом «Пласту». А ще батьки постійно навідувались у село і на вихідні, чи на канікули брали з собою й мене. Усього, що роблять у селі, мене навчили дідусі й бабусі. За плугом ходив, картоплю садив, корову пас, пшеницю косив. З тих поїздок у село в мене залишилися одні з найприємніших дитячих спогадів, особливо - смак теплого молока.

– Майбутню професію Ви обрали самостійно чи це було батьківське бажання?

– Це було моє рішення. У шкільні роки я хотів бути менеджером, мене цікавила економіка, а саме - банківський бізнес. Тому ще у старших класах за кількома напрямками займався у ТТМ «Відродження». Між ним і місцевими вузами була угода про спрощену процедуру вступу для переможців науково-дослідних робіт. На таких умовах я і поступив до Тернопільської академії народного господарства (нині – ТНЕУ – авт.) на спеціальність облік і аудит у кредитних установах.

– Чи важко давалося навчання у вузі?

–З першого ж курсу академії вчився інтенсивно. З бібліотеки не виходив, ледь там не жив, знав у «Затонці» всі місця з ексклюзивними книгами та журналами… З 3 курсу постійно їздив на наукові конференції, а також став активно займатися громадською роботою. Зокрема, повернувся у «Пласт», але вже як виховник, мав кілька гуртків. Відтоді рідше з’являвся в інституті, з деякими викладачами знайомився безпосередньо на іспиті. І це до певної міри їх дратувало, бо викладачі дивилися в залікову, бачили попередні відмінні оцінки і не могли зрозуміти, чому це я порушник дисципліни, який протягом семестру рідко відвідував пари. Тим не менше, я намагався все надолужувати самостійно, тому закінчив вуз із червоним дипломом.

Колонки журналістів


Віталій Попович
WS Templates and WS Extensions by web-shop.in.ua rent a crane by www.tvisa.in.ua and exvator rent.
Travels best Travels best the best for you in www.travels-best.com Travels best the best for you in www.travels-best.com
Аренда крана Киев Аренда автокрана Киев Ирпень Буча Гостомель www.arenda-tehniki.in.ua Аренда автокрана Киев www.arenda-tehniki.in.ua

Розкажіть друзям

Бойкот російським товарам

Відео дня(1)

Відео дня(2)

Новини партнерів

Гороскоп